ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

² Ядерна зброя ² Термоядерні боєприпаси ² Тротиловий еквівалент ² Ударна хвиля ² Проникаюча радіація ² Електромагнітний імпульс ² Альфа-, бета- і гама- випромінювання ² Доза випромінювання ² Біологічний еквівалент рентгена ² Шар половинного ослаблення ² Радіоактивне зараження місцевості ² Осередок ядерного враження ² Хімічна зброя ² Зона безпосереднього зараження ² Зона розповсюдження парів та аерозолів ² Біологічна зброя ² Рикетсії ² Карантин ² Обсервація


Рекомендована література: 12, 18, 20, 21, 31.

Під час воєнних дій застосовується велика кількість зброї, яку поділяють на звичайну та зброю масового знищення. До останньої належить ядерна, хімічна, бактеріологічна та психологічна.

1. ОСЕРЕДОК ЯДЕРНОГО ВРАЖЕННЯ

Ядерною зброєю називаються боєприпаси, дія яких заснована на використанні внутріядерної енергії, що виділяється при ядерних реакціях ділення, синтезу чи ділення та синтезу одночасно.

Залежно від способу одержання ядерної енергії боєприпаси поділяють на ядерні та термоядерні. Потужність ядерних боєприпасів вимірюють тротиловим еквівалентом.

За потужністю ядерні боєприпаси умовно поділяють на:

v малі — потужністю до 15 кт;

v середні — потужністю 15-100 кт;

v великі — потужністю 100-500 кт;

v надвеликі — понад 500 кт (0,5 Мт).

Види ядерних вибухів:

M висотні — вибух вище границі тропосфери, найменша висота 10 км, використовують для улучення в повітряну ціль;

M повітряні — вибух, при якому область, що світиться, не торкається землі, висота може коливатися від сотень метрів до декількох кілометрів;

M наземні — вибухи на поверхні землі чи на такій висоті, коли область, що світиться, торкається грунту і має вигляд напівсфери;

M надводні — вибух на поверхні води чи на такій висоті, коли область, що світиться, торкається води і має вигляд напівсфери;

M підземні — вибух здійснюється під землею. Основним вражаючим фактором є хвиля стискання, що поширюється в грунті. Руйнування подібні до місцевого землетрусу:



M підводні — вибух відбувається на глибині, у товщі води, основним вражаючим фактором є ударна хвиля, що розповсюджується у воді.


Вражаючим фактором ядерної зброї є:

Енергія ядерного вибуху розподіляється таким чином:


Повітряна ударна хвиля являє собою область високого тиску повітря, що поширюється в сторони з надзвуковою швидкістю.

Дія ударної хвилі на людину:

W у легких випадках (тиск 20-40 кПа) призводить до тимчасового порушення слуху, загальну контузію, вивихи, легкі травми;

W у середніх (тиск 40-60 кПа) — серйозні контузії, кровотечі з носа;

W у тяжких (тиск 60-100 кПа) — сильні контузії всього організму, переломи, сильні кровотечі;

W у дуже тяжких випадках (тиск понад 100 кПа) може призводити до смертельних наслідків.

Види руйнувань будівель і споруд залежно від навантаження, що спричинені ударною хвилею:

4 повне — руйнування та обрушення всіх стін та перекриттів, утворення завалів. Відновлення неможливе;

4 сильне — руйнування частини стін та перекриттів нижніх поверхів. Відновлення споруд недоцільно;

4 середнє — руйнування головним чином внутрішніх перегородок, дверей, вікон, дахів. Підвали зберігаються і придатні для тимчасового використання. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту;

4 слабке — руйнуються головним чином двері, вікна, деякі легкі перегородки. Нижні поверхи придатні для тимчасового використання. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.

Світлове випромінювання. Джерелом світлового випромінювання є світна область вибуху з високою температурою.

Час дії світлового випромінювання незначний, коливається в межах 3-10 секунд і залежить від потужності вибуху.

Світлове випромінювання призводить до оплавлення негорючих матеріалів і обвуглювання та загорання горючих предметів. У результаті дії світлового випромінювання виникають окремі, масові, суцільні пожежі та вогняні шторми.

Світлове випромінювання у людей спричиняє опіки відкритих частин тіла та ураження очей.

Проникаюча радіація являє собою потік гама- променів та нейтронів, що випромінюються із зони ядерного вибуху.


Час дії проникаючої радіації не перевищує 15 секунд.

Альфа-випромінювання (α) — потік ядер атомів гелію, які називаються α-частинками та мають високу іонізуючу і малу проникаючу здатність.

Бета-випромінювання (β) — потік електронів або позитронів, що називаються β-частинками. При взаємодії з речовиною утворюється рентгенівське випромінювання. Іонізуюча властивість бета- випромінювання менша ніж у альфа-випромінювання, а проникаюча здатність вища. Найбільш енергетичні можуть пройти шар алюмінію до 5 см.


Гама-випромінювання (γ) — εлектромагнітні хвилі з частотою 3·1019 Гц і більше, що мають високу проникаючу здатність. Найбільш ефективно ослабляється матеріалами з високою щільністю.

Проникаюча радіація характеризується дозою випромінювання — кількістю енергії радіоактивних випромінювань, поглинутих одиницею об’єму опроміненого середовища. Одиниця виміру дози випромінювання гама-променів називається рентген (Р) — це така кількість гама-випромінювання, яка при температурі 0º С та тиску 760 мм рт. ст. створює в 1 см3 сухого повітря 2,08 млрд. пар іонів.

Для вимірювання дози випромінювання, яка створюється потоком нейтронів використовують біологічний еквівалент рентгена (БЕР) — доза нейтронів, біологічна дія якої еквівалентна дії 1 Р гама-випромінювання.


Однократна доза опромінення протягом чотирьох діб до 50 Р або систематичного опромінення до 100 Р за десять — тридцять діб не спричиняє зовнішніх ознак захворювання і вважається безпечною в умовах надзвичайної ситуації.

Ступінь, глибина і форма променевих вражень біологічних об’єктів у першу чергу залежить від величини поглинутої дози, тобто величини поглинутої енергії випромінювання. Одиницею вимірювання є грей (Дж/кг) – поглинута доза випромінювання, що передана масі речовини в 1 кг і вимірюється енергією 1 Дж будь- якого іонізуючого випромінювання. Позасистемною одиницею є рад (100 ерг/г). Одиниці співвідносяться як - 1грей=100 рад.

Захистом від проникаючої радіації є різноманітні матеріали. Ступінь ослаблення гама-променів та нейтронів залежить від властивостей та товщини захисного шару.

Шар половинного ослаблення — шар речовини, при проходженні якого інтенсивність гама-променів чи нейтронів зменшується у два рази

Радіоактивне зараження місцевості, води та повітряного простору виникає в результаті випадання радіоактивних речовин з хмари ядерного вибуху.



3904275283795681.html
3904336990842701.html
    PR.RU™