Скорочування слів і словосполучень

Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582-97), що чинний від 1998 року.

Види скорочень

Розглянемо такі види скорочень, як загальновживані, спеціальні й локальні.

До загальновживаних, які використовуються в більшості видів літератури, належать скорочення:

а) після переліків;

б) перед іменами та прізвищами;

в) перед географічними назвами;

г) при цифрах;

д) при посиланнях.

До спеціальних належать скорочення в бібліографічних описах. Подані українською мовою, вони повинні відповідати останньому Держстандартові України, а подані російською, англійською та ін. європейськими мовами - стандартам ГОСТ 7.12-93 та ГОСТ 7.11-78.

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.

У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:

к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) таін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і

дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку

особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників

ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

д-р (доктор), д-ри (доктори)

м-во (міністерство), м~ва (міністерства) та ін. 7, Прикметники, що закінчуються на: - графічний, - логічний, - немічний, - навчий скорочують відсіканням частини слова: - афічний, - огічний, - омічний, - авчий:

географічний - геогр., соціологічний - соціол. і под.

8» Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини - ський:



шевченківський - Шевченків, франківський - франків, і под.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв

народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні),

зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:

грузинський народ - грузин, народ Бориспільський край - Бориспіл. край Луганська область - Луган. обл. і под.

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично:

Харківська область - Харк. обл. Харківський район - Харк. р-н і под.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:

калійний - калійн. олійний - олійн. червоний - червон. і под.

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:

вищий - вищ., але вища - не скорочують учений - учен., але вчена - не скорочують міський - міськ., але міська - не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

торф'яний - торф'ян. слов'янський - слов'ян, і под.

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним:

грецький - грец. гуцульський - гуцул, сільський - сіл. і под.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:

законний - закон, іменний - імен, щоденний - щоден. і под.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова:

експериментальний - експерим.,

а не експериментал., експеримент, фугідаментальний - фундам.,

а не фундаментал., фундамент, графічний - графіч. комічний - коміч. континентальний - континент, і под.


3813558997416968.html
3813617028021423.html
    PR.RU™