Особливості обліку міжбанківського кредитування

Сегмент ринку позичкових ресурсів, на якому банки є контраген­тами, називається ринком міжбанківських кредитів, який ви­конує низку важливих функцій:

- є одним із джерел поповнення ресурсів банку для управління
ліквідністю, а також для активних операцій банків на інших
сегментах фінансового ринку;

- операції в межах ринку міжбанківських кредитів дають бан­кам додаткове джерело доходів як за рахунок різниці між ці­нами купівлі та продажу кредитів, так і за рахунок диверси­фікації ставок за кредитами залежно від терміновості;

- з усіх наявних фінансових інструментів міжбанківські креди­ти найбільш оперативно реагують на зміни кон'юнктури фі­нансового ринку, оскількі банки часто розглядають ринок між банківських кредитів як оперативне джерело ресурсів для ак­тивних операцій на інших сегментах фінансового ринку.
Тому ятдвки за міжбанківськими кредитами є своєрідним ба­рометром стану фінансового ринку в цілому.

Строки розміщення кредитних ресурсів є різними. У міжнаро­дній практиці поширені депозити строком на один, три, шість мі­сяців, припустимі також строки від одного дня до кількох років.

Як і будь-який сегмент фінансового ринку, структура ринку міжбанківських кредитів характеризується наявністю:

- учасників ринку - продавців і покупців кредитів (банки);

- набором фінансових інструментів - короткострокові кредити,
депозити, депозитні сертифікати в гривнях і валюті тощо;

- регулювальних органів, що впливають на ринок з метою за­безпечення умов вільної конкуренції для його учасників;

- організацій, що утворюють розгалужену інфраструктуру
ринку (система комунікацій, інформаційна система, СЕП).

Для характеристики діяльності банку на міжбанківському кредитному ринку використовують такі терміни: позиція, розмір позиції, знак позиції.

Якщо банк має вільні кошти, які він може розмістити на рин­ку, то позиція його додатна (довга), якщо банк хоче залучити ко­шти - то знак його позиції буде від'ємним (коротка позиція).

Банк, виходячи на ринок міжбанківських кредитів для актив­ної роботи, повинен визначити для себе типовий розмір і знак своєї позиції. Одним із завдань, що стоїть перед ним, є приведення по­зиції до нуля наприкінці дня, при цьому слід не забувати про ефе­ктивність операцій і забезпечення їх надійності.



Співробітництво на ринку міжбанківських кредитів оформля­ється генеральною угодою.

Процес кредитування поділяється на кілька етапів, кожний з яких робить свій внесок у якісні характеристики позички і ви­значає ступінь її надійності і прибутковості для банку.

Для одержання міжбанківських кредитів за разовими кредит­ними угодами банк-позичальник подає банку-кредитору стан­дартний набір документів:

- лист-заяву на кредит;

- копію статуту, завірену нотаріально;

- картку зі зразками підписів та відбитком печатки, завірену нотаріально;

- баланс та основні показники діяльності на поточну звітну дату;

- розрахунок економічних нормативів на поточну звітну дату
(особливо нормативів платоспроможності та ліквідності);

- форму забезпечення і строкове зобов'язання.

Оцінка фінансового стану банка-позичальника здійснюється на підставі:

- дотримання обов'язкових економічних нормативів та показників діяльності комерційного банку, передбачених нормативними актами НБУ;

- аналізу прибутків та збитків;

- аналізу якості активів та пасивів;

- створення резервів;

- виконання зобов'язань банку в минулому;

- якості банківського менеджменту.

Забороняється надання міжбанківських кредитів:

- збитковим банкам;

- банкам, що знаходяться на стадії фінансового оздоровлення;

- філіям банку.

При розгляді заявки на отримання кредиту увага концентру­ється за чотирма групами запитань, які є ключовими для банку:

1. Позичальник. Оцінка банку-позичальника складається з
оцінок:

- місця банку-позичальника на фінансовому ринку та його репутації за результатами рейтингів надійності, використання інформації, яка надається державними або громадськими ор­ганами;

- фінансового стану банку-позичальника за вказаними даними.

2. Розмір кредиту. Важливо, щоб розмір міжбанківського кредиту був точно оцінений. Зусилля мають бути спрямовані на
визначення кожного окремого випадку з метою оцінки обсягу
кредиту.

3. Строки надання міжбанківських кредитів. При затвердженні
кожної кредитної заявки необхідно чітко визначити строк, на
який надається кредит, та строки повернення мобілізованих
кредитних ресурсів. Банк в основному є короткостроковим позичальником кредитів, тому надані міжбанківські кредити також повинні бути короткостроковими. Унаслідок цього під­вищуються вимоги до порядку оформлення угод, а також до строків переказу коштів.

4. Оцінка об'єкта кредитування. Особливості міжбанківського
кредитування як виду кредитних операцій полягають як у
тому, що позичальником є банк, так і в тому, що напрямом
кредитування є банківська сфера з притаманними їй опера­ціями.

За даними аналізу доцільності надання кредиту, фінансового стану банка-позичальника укладається кредитний договір у двох примірниках, і матеріали подаються на розгляд кредитного комі­тету, де приймається остаточне рішення про надання кредиту.

Надання кредиту і його погашення безготівкове здійснюється через коррахунок, що відкривають у територіальному управлінні НБУ.

Операція з міжбанківського кредитування здійснюється за звичайною черговістю дій, характерною для кредитної операції, яка була розглянута вище. Особливість же міжбанківського кре­дитування як виду кредитних операцій полягає в тому, що пози-чальником^є банк, а цільове спрямування кредиту стосується бан­ківської сфери з характерними для неї операціями.

Розглянемо облік отриманих кредитів.

Перерахування коштів при кредитуванні здійснюється банка­ми з використанням кореспонденських рахунків.

На дату операції у день виникнення зобов'язання з кредиту­вання банк відображає суму отриманих зобов'язань з кредитуван­ня на відповідних позабалансових рахунках:

Дебет: контррахунок;

Кредит: рахунок для обліку отриманих зобов'язань з кредиту­вання (9110).

При отриманні кредиту здійснюється таке бухгалтерське про­ведення:

Дебет: рахунки для обліку грошових коштів;

Кредит: рахунки для обліку отриманих кредитів.

Одночасно зменшується залишок зобов'язань з кредитування, які отримані від банків та обліковуються за позабалансовими ра­хунками.

У разі надання банком застави як забезпечення отриманого кредиту в бухгалтерському обліку за позабалансовими рахунка­ми здійснюється таке проведення:

Дебет: контррахунок;

Кредит: рахунок для обліку наданої застави.

Активи, надані в заставу, обліковуються банком за балансо­вою вартістю за окремими аналітичними рахунками відповідних балансових рахунків залежно від виду активу (основні засоби, нематеріальні активи, цінні папери тощо).

Якщо за отриманим кредитом одночасно утримується комісія, що є невід'ємною частиною отриманого кредиту, та/або передба­чається утримання процентів авансом, то сума утриманої комісії та/або процентів обліковується за рахунками неамортизованого дисконту за отриманими кредитами:

Дебет: рахунки для обліку грошових коштів;

Дебет: рахунки для обліку неамортизованого дисконту за отриманими кредитами;

Кредит: рахунки для обліку отриманих кредитів.

У разі отримання кредиту за ставкою, нижчою за ринкову, одразу визнається прибуток:

Дебет: рахунки для обліку грошових коштів - на суму кредиту;

Кредит: рахунки для обліку отриманих кредитів - на суму кре­диту;

Дебет: рахунки для обліку неамортизованого дисконту за отри­маними кредитами - на різницю між номінальною вар­тістю отриманого кредиту та його справедливою вартістю;

Кредит: рахунок для обліку доходу від отриманих кредитів, за­лучених вкладів (депозитів) за ставкою, нижчою за рин­кову (6398), — на різницю між номінальною вартістю отриманого кредиту та його справедливою вартістю.

Банк одразу визнає збиток у разі отримання кредиту за став­кою, вищою за ринкову, і здійснює в бухгалтерському обліку такі проведення:

Дебет: рахунки для обліку грошових коштів - на суму кредиту;

Кредит: рахунки для обліку отриманих кредитів - на суму кре­диту;

Дебет: рахунок для обліку витрат від отриманих кредитів, за­лучених вкладів (депозитів) за ставкою, вищою за рин­кову (7398), - на різницю між справедливою вартістю отриманого кредиту та його номінальною вартістю;

Кредит: рахунки для обліку неамортизованої премії за отрима­ними кредитами - на різницю між справедливою вар­тістю отриманого кредиту та його номінальною вартістю.

Не рідше одного разу на місяць здійснюється амортизація суми неамортизованого дисконту з відображенням за відповідними ра­хунками витрат протягом строку використання кредиту. У цьому разі здійснюється таке бухгалтерське проведення:

Дебет: рахунки для обліку процентних витрат за отриманими кредитами (7060);

Кредит: рахунки для обліку неамортизованого дисконту за отри­маними кредитами.

Амортизація суми премії також здійснюється не рідше одного разу на місяць:

Дебет: рахунки для обліку неамортизованої премії за отрима­ними кредитами;

Кредит: рахунки для обліку процентних витрат за отриманими кредитами (7060).

Відповідно, при нарахуванні процентних витрат за отримани­ми кредитами здійснюється така кореспонденція рахунків:

Дебет: рахунки для обліку процентних витрат за отриманими кредитами (7060);

Кредит: рахунки для обліку нарахованих витрат за отриманими кредитами.

Повернення отриманого кредиту відображається в бухгалтер­ському обліку таким бухгалтерським проведенням: Дебет: рахунки для обліку отриманих кредитів; Кредит: рахунки для обліку грошових коштів. Одночасно списується вартість наданої застави і відображаєть­ся в бухгалтерському обліку таким проведенням: Дебет: рахунок для обліку наданої застави; Кредит: контррахунок.


3811313616903475.html
3811384122391863.html
    PR.RU™