Основні синдроми при захворюваннях серцево – судинної системи

ПРОПЕДЕВТИКА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

У ПИТАННЯХ ТА ВІДПОВІДЯХ

Навчально – методичний посібник для студентів II курсу навчання

(2-ге видання, перероблене та доповнене).

Спеціальність – 7.110106 «Стоматологія»

Запоріжжя 2010

УДК: 616.1/4-07

Автори:

- В.В.Сиволап, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, д.мед.н., професор.

- З.Ю.Григор'єва, О.І.Олійник – доценти кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, к.мед.н.

- Н.Ф.Авраменко, І.В.Лихасенко, С.В.Полівода – асистенти кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, к.мед.н.

Посібник розглянуто та затверджено на засіданні ЦМР ЗДМУ

від « 02 »_12_________2010, протокол № 2

Рецензенти:

1. В.А. Візір - зав. кафедри внутрішніх хвороб 2 ЗДМУ, д.мед.н., професор

2. В.Д.Сиволап, завідувач кафедри терапії №1 ЗДМУ, д..мед.н., професор.

ЗМІСТ

Питання для визначення базового рівня знань...…………………………....6

Загальна частина...…………………………………………………………….8

Дихальна система...……………………………………………………...........12

Основні синдроми в пульмонології………………………………………….16

Серцево-судинна система...………………………………………………......19

Основні синдроми при захворюваннях серцево-судинної системи……….30

Травна система...………………………………………………………………32

Основні синдроми в гастроентерології………………………………………38

Система сечовиділення………………………………………………………..39

Система крові...…………………………………………………………….......40

Основні синдроми в гематології……………………………………………...46

Ендокринна система...…………………………………………………………47

Основні синдроми в ендокринології………………………………………….53

Дифузні захворювання сполучної тканини. Алергози...……….…..………..54

Основні синдроми в алергології………………………………………………57

Контрольні питання...……………………………………………………….....58

Перелік практичних навичок...…………………………………………..……64

Короткий словник медичних термінів...………………………………….......65

Джерела інформації…………………………………………............................67

«Життя коротке, шлях мистецтва довгий, зручний випадок швидкоплинний, досвід оманний, судження важко. Тому не тільки сам лікар повинен пускати в діло все, що необхідно, але й хворий і навколишні, і всі зовнішні обставини повинні сприяти лікареві в його діяльності».

Гіппократ

ПЕРЕДМОВА

Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими передбачає вивчення методів дослідження, основних симптомів і синдромів, що виявляють за допомогою цих методів, а також принципів догляду за хворими в терапевтичній клініці.

З метою уніфікації викладання й полегшення засвоєння предмету, співробітниками кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб створений посібник, що передбачає виклад питань із короткими, але докладними відповідями на них, по розділах внутрішньої медицини (загальному стану, органам дихання, серцево-судинній і травній системам, системі крові, ендокринній системі, дифузним захворюванням сполучної тканини й алергозам). У посібнику представлені також питання для визначення базового рівня знань, контрольні питання з пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими, а також перелік практичних навичок, які студенти повинні опанувати за період навчання на кафедрі.

Закінчується посібник коротким словником медичних термінів і літературним довідником.

Таким чином, посібник дозволяє студентам краще зорієнтуватися в суті предмета, оцінити себе за допомогою контрольних питань, скористатися рекомендованою літературою.

ПИТАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БАЗОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ:

1. Фізіологія ЦНС і вегетативної нервової системи. Симпатична й парасимпатича іннервація внутрішніх органів. Які ефекти збудження симпатичної й парасимпатичної нервової системи?

2. Кров. Основні функції крові. Форменні елементи крові. Будова клітин крові. Їхня функція й кількість у нормі.

3. Кров. Система зсідання і незсідання крові.

4. Фізіологія (механізм) акту дихання. Дихальні об’єми в нормі.

5. Фізіологія кровообігу: хронотропний, батмотропний, дронотропний ефекти серцевого м'яза. Стан клапанного апарата в систолу й діастолу.

6. Артеріальний тиск: поняття, його визначальні фактори (ударний об’єм, об’єм циркулюючої крові, загальний периферичний судинний опір). Вимір артеріального тиску, поняття про систолічний і діастолічний артеріальний тиск, пульсовий тиск.

7. Серце: камери, клапанний апарат. Велике й мале коло кровообігу. Розміри серця у здорової людини.

8. Кровопостачання серця.

9. Визначення периферичної пульсації в нормі. Поняття про артеріальний, венозний і капілярний пульс.

10. Місця проекції й найкращого вислуховування клапанів серця.

11. ЕКГ у нормі. Трактування походження зубців і інтервалів.

12. Фізіологія травлення: функції шлунка, кишечника, печінки, підшлункової залози.

13. Нирки: анатомо-морфологічна будова, функція.

14. Вітаміни. Водорозчинні й жиророзчинні вітаміни. Їхні джерела. Гіповітамінози, авітамінози, гіпервітамінози.

15. Поняття про гормони. Класифікація, загальні властивості. Симптоми порушення гормональної функції кожної з основних залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, щитовидної залози, надниркових залоз і ін. Використання гормонів як лікарських препаратів.

16. Білки: визначення, класифікація простих і складних білків (альбуміни, глобуліни, гемоглобін, ліпопротеїди й ін.).

17. Поняття про ферменти (ензими). Сучасні принципи класифікації ферментів. Механізм дії ферментів. Практичне значення й джерела одержання ферментів. Ензимотерапія й ензимодіагностика.

18. Загальна характеристика й класифікація ліпідів. Найважливіші біологічні функції ліпідів живих організмів. Метаболізм холестерину й порушення його обміну. Атеросклероз. Ліпотропні препарати.

19. Іонні канали. Механізм руху іонів через іонні канали.

20. Основні види тканин живого організму: епітеліальна, м'язова, сполучна, кісткова, хрящова, нервова. Їхні основні функції.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Що таке пропедевтика (propaedeutica)?

- Вступний курс до клінічної дисципліни, що передбачає навчання методам обстеження хворого й семіотиці хвороб (від грец. «propaideuo» - попередньо навчати).

2. Що таке симптом (symptoma, seu symptomus)?

- Ознака, прояв патологічного стану, хвороби.

3. Що таке синдром (syndromum)?

- Сукупність симптомів, об'єднаних загальним патогенезом; об'єднання ознак, характерних для однієї або декількох хвороб.

4. Що таке семіотика (semiotica, symptomatologia, semiologia)?

- Вчення про ознаки (симптоми) хвороб і патологічних станів.

5. За якими ознаками деталізують біль (dolor)?

- Характер;

- локалізація;

- іррадіація;

- інтенсивність;

- у зв'язку із чим виникає або підсилюється;

- від чого припиняється або зменшується;

- чим супроводжується;

- тривалість;

- періодичність.

6. Що таке загальний огляд (inspectio)?

- Огляд усього тіла з голови до ніг, незалежно від локалізації патологічного процесу.

7. Яка послідовність проведення загального огляду?

- Визначення загального стану;

- оцінка стану притомності;

- визначення положення хворого;

- визначення статури (habitus);

- оцінка типу конституції (constitutio);

- визначення постави;

- оцінка ходи;

- проведення антропометричних вимірів;

- огляд шкіри, доступних огляду слизових оболонок;

- оцінка стану підшкірної жирової клітковини;

- визначення наявності набряків (oedema);

- оцінка стану м'язів і кістково-суглобної системи;

- оцінка стану лімфатичних вузлів, доступних пальпації;

- вимір температури тіла.

8. Яким буває стан притомності у хворого?

- Ясним;

- потьмареним;

- ступор;

- сопор;

- свідомість повністю відсутня (наприклад, при комі);

- с ірітативними порушеннями у вигляді марення, галюцинацій.

9. На що звертають увагу під час огляду шкіри хворого?

- На колір (color);

- наявність висипки, крововиливів, рубців;

- вологість;

- еластичність (turgor).

10. Від яких факторів залежить колір шкіри?

- Від ступеня розвитку судин шкіри, наповнення їх кров'ю, хімічного й морфологічного складу крові, товщини шкіри.

11. Коли може спостерігатися патологічний гіпергідроз?

- При лихоманці (у період зниження температури тіла);

- при туберкульозі легенів (у другій половині ночі);

- при ревматичних захворюваннях;

- при гострій або хронічній інтоксикації;

- після перенесених інфекційних і особливо вірусних захворювань;

- при застосуванні жарознижуючих і протизапальних препаратів;

- при шоку, колапсі й непритомності;

- при патологічному клімаксі;

- при тиреотоксикозі;

- при лімфогранулематозі;

- при лейкозі, особливо гострому;

- при виникненні сильного болю;

- при гіпоглікемії;

- у хворих алкоголізмом у період абстиненції й деліріозних станів;

- при функціональних вегетативних розладах.

12. У яких випадках спостерігається сухість шкіри?

- При неприборканій блювоті, тривалому проносі (у хворих холерою, сальмонельозом);

- при цукровому й нецукровому діабеті;

- при гіпотиреозі;

- при іхтіозі;

- при гіповітамінозі А;

- при системній склеродермії;

- у випадку непрохідності воротаря;

- після застосування атропіну сульфату;

- у людей старечого віку.

13. Які розрізняють види набряків залежно від патогенезу?

- Застійні (виникають у випадку недостатності кровообігу);

- ниркові;

- алергійні;

- дисгормональні (наприклад, при гіпотиреозі, тиреотоксикозі);

- кахектичні;

- гіпопротеінемічні й ін.

14. Що таке петехія (petechia)?

- Дрібна крапкова пляма на шкірі або слизовій оболонці, обумовлена крововиливом.

15. При яких захворюваннях і патологічних станах можуть з'являтися петехії?

- Геморагічному васкуліті (хворобі Шенляйна-Геноха);

- при деяких інфекційних захворюваннях (висипному тифі, скарлатині, ендемічних рикетсіозах, менінгококсемії, геморагічній лихоманці й ін.).

16. Як описують м'язову систему у хворого?

- М'язи розвинені добре або недостатньо;

- тонус їх підвищений, збережений, знижений;

- болючі або безболісні при пальпації.

17. Як описують кістково-суглобну систему у хворого?

- Без помітних змін;

- наявність припухлості (указати локалізацію);

- наявність деформації (указати, яких кісток, суглобів);

- обмеження рухливості (яких суглобів і до скількох градусів).

18. Як описують лімфатичні вузли, доступні пальпації?

- Не збільшені;

- збільшені (указати, які саме, їхню величину, болючість, консистенцію, спаяність між собою, з навколишніми тканинами, зі шкірою, наявність змін шкіри над ними).

19. Яка послідовність пальпації периферичних лімфатичних вузлів?

- Спочатку по обидва боки обмацують шийні, підщелепні, надключичні й підключичні лімфатичні вузли, потім пахвові, ліктьові, пахові й підколінні.

20. На що варто звернути увагу при огляді очей хворого?

- На величину очних щілин, стан повік, кон’юктиву, очні яблука, склери, роговиці й зіниці.

21. Що таке синдром Бернара-Горнера?

- Однобічне звуження очної щілини з одночасним западанням ока, звуженням зіниці й опущенням верхньої повіки: енофтальм, міоз, птоз (enophthalmus, myosis, ptosis).

22. Коли спостерігається синдром Бернара-Горнера?

- При ураженні шийної або грудної частини симпатичного нерва, нерідко внаслідок стиснення його пухлиною середостіння, легені або аневризмою аорти.

23. Що можна виявити при огляді кінцівок хворого?

- Деформацію кісток і суглобів;

- припухлість і почервоніння шкіри в ділянці ураження;

- паралічі;

- тремтіння пальців рук;

- варикозне розширення вен (на гомілках і стегнах);

- варикозні й трофічні виразки;

- шкірні ураження;

- атрофію м'язів;

- рубці після перенесених травм, туберкульозу кісток, гнійного остеомієліту.

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА

1. Для якої патології характерне кров'янисте харкотиння (sputum cruentum)?

- Вірусного трахеїту;

- легеневої кровотечі (туберкульоз, рак, бронхоектази);

- інфаркту легенів (infarctus pulmonis);

- гангрени легенів (gangrena pulmonis);

- абсцесу легенів (abscessus pulmonum).

2. Що можна визначити за допомогою спірографії?

- Дихальний і хвилинний об’єми вентиляції;

- резервні об’єми вдиху й видиху;

- життєву ємність легенів;

- максимальну вентиляцію легенів;

- об’єм форсованого видиху;

- поглинання кисню за 1 хв.

3. При якій патології спостерігається тільки сухий кашель і ніколи не буває вологого?

- Стиснення головних бронхів збільшеними біфуркаційними лімфатичними вузлами (туберкульоз, саркоїдоз);

- Сухий плеврит.

4. Які основні скарги висловлюють хворі із захворюваннями системи органів дихання?

- Кашель (tusis);

- кровохаркання (haemoptoе);

- біль у грудній клітці;

- задишка (dyspnoе);

- підвищення температури тіла.

5. На що звертають увагу при огляді грудної клітки?

- На її форму;

- симетричність обох половин грудної клітки;

- величину епігастрального кута;

- участь обох половин грудної клітки в акті дихання;

- симетричність ключиць;

- стан над- і підключичних ямок;

- напрямок ходу ребер;

- ширину міжреберних проміжків;

- положення лопаток;

- наявність викривлень хребта;

- тип дихання;

- частоту дихання;

- глибину дихання.

6. Що можна визначити за допомогою пальпації грудної клітки?

- Її болісність;

- резистентність (ригідність);

- голосове тремтіння.

7. Хто розробив і вперше застосував перкусію (percussio) як метод обстеження хворого?

- Л. Ауенбруггер в 1791 р.

8. У яких випадках спостерігається опущення нижніх країв легенів?

- При емфіземі;

- при нападі бронхіальної астми;

- у випадку різкого ослаблення тонусу м'язів передньої черевної стінки й опущення органів черевної порожнини.

9. При якій патології зменшується рухливість нижнього краю легенів?

- Емфіземі легенів;

- нападі бронхіальної астми;

- нижньодольовій пневмонії.

10. На що варто звертати увагу при аускультації легенів?

- На те, який чути звук: «ф» або «х»;

- у якій фазі дихання чути зазначені звуки - у фазі вдиху або у фазі видиху;

- на силу звуків;

- на те, які ще звукові явища чутні: свист, дзижчання, потріскування, хрускіт.

11. Які дихальні шуми відносяться до основних?

- везикулярне дихання (respiratio vesicularis);

- бронхіальне дихання (respiratio bronchialis).

12. У яких випадках вислуховується патологічно ослаблене везикулярне дихання?

- При емфіземі легенів симетрично над всіма точками (внаслідок зниження тонусу альвеол і зменшення їхньої кількості, зменшення швидкості надходження повітря в результаті зниження еластичності легеневої тканини);

- при обтураційному ателектазі;

- при стовщенні листків плеври, наявності плевральних спайок;

- при нагромадженні рідини в плевральній порожнині;

- при нагромадженні повітря в плевральній порожнині.

13. Що таке везикулярне дихання?

- Дихання, що нагадує звук «ф», вислуховується над легенями й обумовлене шумом альвеол, які розправляються.

14. Що таке бронхіальне дихання?

- Дихання, яке нагадує звук «х», вислуховується в здорових осіб над гортанню, трахеєю й великими бронхами; виникає при проходженні повітря через голосову щілину.

15. Які причини спричиняють проведення патологічного бронхіального дихання на поверхню грудної клітки?

- Ущільнення легеневої тканини (крупозна пневмонія в стадії опечінкування, інфаркт-пневмонія, зливна бронхопневмонія й т.п.);

- наявність у легені порожнини, з'єднаної із бронхом;

- компресійний ателектаз (бронховезикулярне дихання).

16. Що належить до додаткових, або побічних, дихальних шумів?

- Хрипи (rhonchi);

- крепітація (crepitatio);

- шум тертя плеври (affrictus pleurae).

17. При якій патології органів дихання вислуховуються сухі хрипи?

- Бронхіті (bronchitis);

- нападі бронхіальної астми;

- наявності каверни.

18. Який механізм лежить в основі виникнення вологих хрипів?

- Рух повітря через рідкий вміст (запальну або застійну рідину, кров) у бронхах або порожнинах;

- тріскуче пролабування на видиху й розправлення на вдиху стінок дрібних бронхів, на внутрішній поверхні яких утримується липкий фібринозний випіт (виникає переважно при запаленні склеротично змінених дрібних бронхів, у яких зникла еластичність).

19. Що лежить в основі виникнення крепітації?

- Розлипання на висоті вдиху альвеол, що злиплися при видиху внаслідок наявності на їхніх стінках фібринозного випоту.

20. Що може бути причиною виникнення синдрому дихальної недостатності?

- Обструкція дихальних шляхів (бронхіальна астма, хронічний обструктивний бронхіт, ларингоспазм);

- зниження еластичності легеневої тканини (емфізема легенів, пневмосклероз);

- зменшення площі дихальної поверхні легенів (пневмонія, компресійний ателектаз, порожнини в легенях, пневмоторакс);

- торакодіафрагмальна патологія (міастенія, кіфосколіоз, травма грудної клітки).

21. Які дані огляду грудної клітки, пальпації, перкусії й аускультації характерні для синдрому ущільнення легеневої тканини?

- Відставання ураженої половини грудної клітки в акті дихання;

- посилення голосового тремтіння;

- тупий або притуплений перкуторний звук;

- бронхіальне дихання.

22. Які дані огляду грудної клітки, пальпації, порівняльної перкусії, топографічної перкусії й аускультації характерні для синдрому збільшення повітряності легеневої тканини (зниження еластичності легеневої тканини, емфізема)?

- Діжкоподібна грудна клітка;

- ослаблення голосового тремтіння;

- коробковий перкуторний звук;

- опущення нижніх країв легенів і обмеження їхньої рухливості;

- ослаблене везикулярне дихання.

23. Які дані огляду, пальпації, порівняльної перкусії й аускультації характерні для нападу бронхіальної астми?

- Положення ортопное, діжкоподібна грудна клітка;

- ослаблене голосове тремтіння;

- коробковий перкуторний звук;

- опущення нижніх країв легенів, обмеження їхньої рухливості;

- жорстке везикулярне, у важких випадках різко ослаблене везикулярне дихання, велика кількість сухих свистячих і хрипів, що дзижчать (наприкінці нападу вологі незвучні хрипи).

24. Які дані огляду, пальпації грудної клітки, порівняльної перкусії й аускультації характерні для синдрому наявності порожнини в легенях?

- Можливе відставання ураженої половини грудної клітки в акті дихання;

- посилення голосового тремтіння;

- тимпанічний перкуторний звук;

- бронхіальне, іноді амфоричне дихання, можливі сухі й вологі хрипи різного калібру.

25. Які скарги, дані огляду, пальпації грудної клітки, порівняльної перкусії й аускультації характерні для пневмотораксу?

- Раптова поява задишки (у випадку клапанного пневмотораксу - наростаючої) після гострого болю в грудній клітці;

- ціаноз і одутлість обличчя, збільшення в розмірах ураженої половини грудної клітки з виключенням її з акту дихання;

- відсутність голосового тремтіння;

- тимпанічний перкуторний звук;

- відсутність дихальних шумів (у випадку пневмотораксу, при якому плевральна порожнина постійно з’єднана з великим бронхом - бронхіальне дихання).

26. Які дані фізикального обстеження хворого в астматичному стані?

- При перкусії визначається коробковий звук;

- нижні межі легенів зміщені вниз, екскурсія нижніх легеневих країв відсутня;

- межі абсолютної серцевої тупості не визначаються;

- при аускультації - різко ослаблене везикулярне дихання, кількість хрипів зменшується, виявляються зони «німої легені»;

- виражена тахікардія, часто з'являється парадоксальний пульс - зменшення наповнення пульсу під час вдиху;

- артеріальний тиск частіше знижений;

- виражені гіпоксемія й гіперкапнія.

Основні синдроми в пульмонології:

- кашель (tusis);

- кровохаркання (haemoptoe);

- біль в грудній клітці;

- задишка (dyspnoe), ядуха;

- підвищення температури тіла.

Біль у грудній порожнині (dolarin thoracis):

Поверхневий (соматичний) біль:

- ураження шкіри;

- посмугованих м’язів;

- ребер;

- ребрових хрящів;

- міжребрових нервів;

- пристінкової плеври.

Глибокий (вісцеральний) біль:

- ураження і захворювання органів грудної порожнини:

- серця;

- аорти;

- легень;

- нутрощевої плеври;

- середостіння;

- стравоходу;

- трахеї;

- бронхів.

Задишка (dyspnoe) може бути патологічна при:

- емфіземі легень;

- бронхіальній астмі;

- хронічному бронхіті;

- пневмосклерозі;

- ексудативному та змінливому плевриті;

- пневмонії;

- раку легень, бронхів, плеври;

- тромбоемболії гілок легеневої артерії;

- туберкульозі;

- оперативних втручаннях на легенях;

- травмах грудної клітки;

- пневмотораксі;

- гідротораксі.

Ядуха – нападоподібна задишка може бути при:

- бронхіальній астмі;

- гострій лівопредсердній і лівошлуночковій недостатності;

- емболіїі тромбозі легеневої артерії;

- пневмотораксі;

- спазмі голосової щілини;

- набряку голосових зв’язок;

- дифтерії;

- потраплянні в дихальні шляхи стороннього тіла.

Підвищення температури тіла – лихоманка, гарячка (febris) може бути при:

- інфекційних хворобах;

- інфекційно – алергічних або аутоімунних станах;

- тепловому і сонячному ударі;

- крововиливу у мозок;

- переломі кісток;

- післяопераційних ускладненнях;

- внутрішній кровотечі;

- переливанні крові;

- появі в крові гемолітичних отрут;

- підвищення функції щитоподібної залози;

- злоякісних пухлинах різної локалізації;

- лімфогранулематозі;

- неврозах;

- істерії.

Кровохаркання може бути при:

- мітральному стенозі;

- набряку легень;

- деструкції легеневої тканини при абсцесі, туберкульозі, раку та ін.;

- тромбоемболії легеневої артерії;

- інфаркту легень;

- вірусному трахеобронхіті.

Кашель (tusis) може бути легеневий та зовнішньо-легеневий.

Легеневий кашель буває при:

- трахеїті;

- бронхіті;

- пневмонії;

- деструкції легеневої тканини.

Зовнішньо-легеневий кашель буває при:

- сухому плевриті;

- збільшенні перибронхіальних лімфовузлів;

- подразненні голосових зв’язок;

- переломі ребер.

ЗНАЙДІТЬ ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ПИТАННЯ:

1. Що таке задишка, її види?

2. Що таке астма, її види?

3. Яка перша допомога при задишці й астмі?

4. Методи й правила проведення оксигенотерапії.

5. Правила надання хворому дренажного положення.

6. Перша допомога при легеневій кровотечі.

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

1. Що входить до складу апарата мітрального клапана (apparatus valvulae mitralis seu bicuspidalis)?

- Дві стулки мітрального клапана, фіброзно-м'язове кільце, сухожильні нитки, сосочкові м'язи.

2. Яку будову має клапанний апарат правого атріовентрикулярного отвору?

- Три стулки клапана, фіброзно-м'язове кільце, сухожильні нитки,

сосочкові м'язи.

3. Яку будову має клапанний апарат аорти й легеневого стовбура?

- Складається із трьох напівмісячних заслінок.

4. Що таке велике коло кровообігу (circulus sanguinis major)?

- Відділ кровоносного русла, що починається від лівого шлуночка серця і закінчується судинами, які впадають в праве передсердя.

5. Що таке мале коло кровообігу (circulus sanguinis minor)?

- відділ кровоносного русла, що починається від правого шлуночка серця і закінчується судинами, які впадають у ліве передсердя.

6. Що входить до системи автоматизму й провідної системи серця?

- Синусовий вузол - Кіс-Флака (nodus sinuatrialis);

- три міжвузлові пучки: передній - Брахмана, середній - Венкебаха, задній - Тореля;

- передсердно-шлуночковий вузол - Ашоффа-Тавара (nodus atrioventricularis);

- передсердно-шлуночковий пучок - пучок Гіса (fasciculus atrioventricularis);

- ніжки пучка Гіса;

- волокна Пуркіньє.

7. Де знаходиться синусовий вузол?

- У стінці правого передсердя між вушком і верхньою порожнистою веною в області венозного синуса.

8. Де знаходиться атріоветрикулярний вузол?

- У нижній частині стінки правого передсердя, біля основи медіальної стулки тристулкового клапана.

9. Де знаходиться пучок Гіса?

- У верхній частині міжшлуночкової перегородки.

10. Який у нормі хвилинний об’єм серця в дорослої людини?

- 4 - 5 л/хв.

11. У яку фазу серцевої діяльності з'являється верхівковий поштовх?

- У фазу ізометричного скорочення.

12. Які біологічні фактори підвищують скорочувальну здатність серця?

- Катехоламіни, серотонін, гормони коркової речовини надниркових залоз, тироксин.

13. Від чого залежить сила скорочення міокарда?

- Від вихідної довжини м'язових волокон (від ступеня розтягання міокарда під час діастоли - гетерометричний механізм регуляції);

- ступеня підвищення артеріального тиску в аорті (ефект Анрепа, гомеометричний механізм).

14. Який механізм компенсації спрацьовує у випадку перевантаження серця об’ємом?

- Гетерометричний (закон Франка-Старлінга).

15. Що таке тоногенна дилатація (dilatation)?

- Розширення порожнини серця, що супроводжується збільшенням ударного й хвилинного об’ємів серця.

16. Що таке міогенна дилатація серця?

- Розширення порожнини серця, що супроводжується зниженням ударного й хвилинного об’ємів серця.

17. Який рефлекс з'являється при підвищенні тиску в правому передсерді в результаті серцевої недостатності?

- Рефлекс Бейнбриджа.

18. Чим проявляється рефлекс Бейнбриджа?

- Збільшенням частоти й сили серцевої діяльності.

19. Де спостерігається застій крові при недостатності кровообігу за правошлуночковим типом?

- У венах великого кола кровообігу.

20. Як змінюються гемодинамічні показники при хронічній серцевій недостатності?

- Знижується хвилинний об’єм серця;

- виникає тахікардія;

- уповільнюється швидкість кругообігу крові в 2-4 рази;

- збільшується тиск у венах великого кола кровообігу.

21. Чому при серцевій недостатності виникає ціаноз (cyanosis)?

- Через підвищений вміст у крові відновленого гемоглобіну в результаті:

а) застою крові в малому колі кровообігу й погіршення артеріалізації крові в легенях;

б) уповільнення кровотока й підвищення утилізації тканинами кисню;

в) розширення шкірної венозної сітки й підвищення тиску у венах.

22. До яких змін в крові приводить гіпоксія (hypoxia) при серцевій недостатності?

- До метаболічного ацидозу;

- стимуляції еритропоезу й збільшення об’єму циркулюючої крові.

23. Чому при серцевій недостатності виникають набряки?

- У результаті підвищення гідростатичного тиску в капілярах і транссудації рідини в тканини;

- у результаті викиду реніну, активізації ренін-ангіотензивної системи й збільшення секреції альдостерону внаслідок погіршення кровопостачання нирок, що приводить до затримки натрію й води в організмі;

- у результаті збільшення вироблення антидіуретичного гормону й уповільнення його руйнування в застійній печінці;

- у результаті збільшення кількості циркулюючої крові;

- у результаті зниження онкотичного тиску крові внаслідок порушення білково-синтетичної функції печінки.

24. Якій фазі серцевої діяльності відповідає I тон серця?

- Фазі ізометричного скорочення.

25. Якій фазі серцевої діяльності відповідає II тон серця?

- Початок II тону відповідає закінченню фази вигнання.

26. Який механізм утворення фізіологічного III тону?

- Коливання стінки шлуночків у фазі швидкого наповнення.

27. Який механізм утворення фізіологічного IV тону?

- Скорочення передсердь.

28. Хто й коли запропонував непрямий метод виміру систолічного й

діастолічного тиску?

- Санкт-петербурзький військовий лікар Н.С. Коротков в 1905 році.

29. Яка швидкість поширення пульсової хвилі по периферичних артеріях?

6 - 9 м/с.

30. Яке захворювання супроводжується збільшенням швидкості

поширення пульсової хвилі?

- Атеросклероз (atherosclerosis).

31. Які найбільш типові скарги хворих із серцевою патологією?

- Біль за грудиною;

- серцебиття;

- перебої в роботі серця;

- задишка;

- кашель;

- кровохаркання;

- почуття тяжкості в правому підребер'ї;

- набряки.

32. Чому у хворих із серцевою патологією можуть з'являтися кашель, кровохаркання?

- Через виражений застій у малому колі кровообігу (наприклад, при мітральному стенозі).

33. Про наявність якої патології може свідчити високий верхівковий

поштовх?

- Гіпертрофії лівого шлуночка;

- Недостатності аортальних клапанів;

- Тиреотоксикозу;

- Гарячкового стану.

34. При якій патології виникає артеріальна пульсація печінки?

- Недостатності аортальних клапанів.

35. При якій патології виникає венозна пульсація печінки?

- Недостатності тристулкового клапана.

36. При якій патології й у якій області визначається діастолічне тремтіння грудної клітки?

- Стенозі лівого атріовентрикулярного отвору над верхівкою серця.

37. При якій патології й у якій області визначається систолічне тремтіння грудної клітки?

- Стенозі гирла аорти в другій міжребрині праворуч біля краю грудини.

38. Про що свідчить відносна серцева тупість?

- Про дійсні розміри серця.

39. Що таке абсолютна серцева тупість?

- Ділянка серця, не прикрита легенями.

40. Що таке талія серця?

- Кут на лівому контурі серця між судинним пучком і лівим шлуночком.

41. Чим представлений правий контур серця?

- Верхньою порожнистою веною (до верхнього краю III ребра) і правим передсердям.

42. Чим представлений лівий контур серця?

- Дугою аорти, легеневим стовбуром, вушком лівого передсердя (на рівні III ребра) і лівим шлуночком.

43. Якою може бути конфігурація серця?

- Нормальною;

- аортальною (талія підкреслена);

- мітральною (талія згладжена);

- гідроперикардною (у вигляді даху з димоходом) і ін.

44. При якій патології визначається різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?

- Неспецифічному аортоартеріїті - синдромі Такаясу (облітерація в результаті хронічного запального процесу дуги аорти й великих судин, які відходять від неї);

- стенозі лівого атріовентрикулярного отвору (ліве передсердя здавлює ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельєва;

- загрудинному зобі великих розмірів;

- наявності аномалій розвитку судин (аномалія променевої артерії).

45. У яких випадках визначається частий пульс (pulsus frequens)?

- При підвищенні температури тіла;

- при тиреотоксикозі;

- при фізичному навантаженні;

- при психоемоційному стресі;

- при надмірному вживанні кави, нікотину й алкоголю;

- при патології міокарда;

- при гіпертензії в малому колі кровообігу.

46. У яких випадках визначається рідкий пульс (pulsus rarus)?

- При підвищенні тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи (внутрішньочерепна гіпертензія, патологія органів черевної порожнини);

- при повній передсердно-шлуночковій блокаді;

- при синдромі слабості синусового вузла;

- при вузловому й ідіовентрикулярних ритмах;

- при аллоритмії (бігеменії, тригеменії).

47. Що таке переміжний пульс (pulsus alternans)?

- Ритмічний пульс із правильним чергуванням слабких і сильних хвиль.

48. При якій патології визначається pulsus celer et altus?

- Недостатності аортальних клапанів.

49. При якій патології визначається pulsus tardus et parvus?

- Стенозі гирла аорти.

50. При якій патології визначається нерівномірний пульс (pulsus irregularis)?

- Миготливій аритмії;

- екстрасистолії;

- неповній передсердно-шлуночковій блокаді II ступеня.

51. У яких випадках визначається переміжний пульс (pulsus alternans)?

- При енергетичному виснаженні міокарда, важкому його ураженні;

- при міграції водія ритму.

52. З яких компонентів складається I тон серця?

- М'язового;

- клапанного;

- судинного;

- передсердного.

53. З яких компонентів складається II тон серця?

- Клапанного (закриття напівмісячних клапанів);

- судинного.

54. У якій послідовності проводять аускультацію серця?

- Над верхівкою серця - мітральний клапан;

- біля основи мечоподібного відростка грудини - тристулковий клапан;

- у другій міжребрині праворуч від грудини - аортальний клапан;

- у другій міжребрині ліворуч від грудини - клапан легеневого стовбура;

- у четвертій міжребрині між лівими грудинною і пригрудинною лініями (точка Боткіна-Ерба).

55. Де оцінюють I тон?

- Над верхівкою серця і біля основи мечоподібного відростка.

56. Де оцінюють II тон ?

- У другій міжребрині праворуч і ліворуч від грудини.

57. При якій патології вислуховується посилений I тон над верхівкою серця?

- Мітральному стенозі;

- періодично при миготливій аритмії й екстрасистолії, коли в період короткої діастоли шлуночки скорочуються періодично недостатньо наповненими й тому з більшою швидкістю;

- у випадку періодичної синхронної систоли передсердь і шлуночків при повній атріо-вентрикулярній блокаді.

58. Що таке акцент II тону?

- Посилення II тону над аортою або легеневою артерією.

59. Що лежить в основі розщеплення I тону серця?

- Асинхронність діяльності однойменних лівих і правих відділів серця (поздовжній асинхронізм);

- відщеплення передсердного компонента.

60. При якій патології вислуховується розщеплення (роздвоєння) II тону серця?

- Гіпертензії в малому колі кровообігу (розщеплення над легеневою артерією;

- артеріальній гіпертензії (розщеплення над аортою).

61. Чому виникає роздвоєння II тону над легеневою артерією?

- У випадку гіпертензії в малому колі кровообігу систола правого шлуночка більш тривала й закінчується пізніше, ніж систола лівого шлуночка, тому напівмісячні клапани легеневої артерії закриваються пізніше, ніж клапани аорти.

62. Що таке ритм галопу ( rhythmus gallopans seu triplex)?

- Патологічний тричленний ритм, що характеризується появою додаткового тону на фоні тахікардії.

63. Які розрізняють види ритму галопу?

- Систолічний;

- протодіастолічний;

- преситолічний.

64. Який ритм галопу є найнебезпечнішим?

- Протодіастолічний.

65. Який ритм галопу В.П.Образцов назвав криком серця про допомогу?

- Протодіастолічний.

66. Що таке ритм перепела?

- Патологічний тричленний ритм, що вислуховується над верхівкою серця й характеризується посиленим (ляскаючим) I тоном і тоном (щигликом) відкриття мітрального клапана.

67. Які розрізняють екстракардіальні шуми?

- Кардіопульмональний;

- перикардіальний;

- плевроперикардіальний.

68. Що таке органічні шуми?

- Шуми, що виникають при ушкодженні клапанного апарата серця або при порушенні цілості перегородок.

69. Які шуми називають функціональними?

- Шуми, що виникають у серці з неушкодженим клапанним апаратом і без дефектів перегородок.

70. Чим відрізняються функціональні шуми від органічних?

- Функціональні шуми переважно систолічні, непостійні (можуть зникати при зміні положення тіла, після фізичного навантаження, у різні фази дихання);

- найчастіше вислуховуються над легеневою артерією, рідше - над верхівкою серця;

- нетривалі, рідко займають весь період систоли;

- по характеру м'які, «дуючі»;

- не проводяться;

- не супроводжуються іншими ознаками поразки клапанів (збільшенням відділів серця, зміною тонів та ін.).

71. Які розрізняють органічні шуми?

- Систолічні (murmura systolica) і діастолічні (murmura diastolica);

- регургітації (murmura regurgitans) і вигнання (murmura ejectionis);

- крещендо (murmura crescendo) і декрещендо (murmura decrescendo).

72. Які розрізняють діастолічні шуми?

- Протодіастолічні (murmura protodiastolica);

- мезодіастолічні (murmura mesodiastolica);

- пресистолічні (murmura praesystolica);

- голодіастолічні.

73. Для яких придбаних вад серця характерні органічні систолічні шуми (murmura systolica)?

- Стенозу устя аорти;

- стенозу устя легеневої артерії;

- недостатності мітрального клапана;

- недостатності тристулкового клапана.

74. Для яких придбаних вад серця характерні органічні діастолічні шуми (murmura diastolicus)?

- Стенозу лівого передсердно-шлуночкового отвору;

- стенозу правого передсердно-шлуночкового отвору;

- недостатності аортальних клапанів;

- недостатності клапанів легеневої артерії.

75. Куди проводяться органічні шуми?

- По гіпертрофованому м'язу серця й за течією крові в напрямку за перешкодою.

76. Якими переважно бувають анемічні (гідремічні) функціональні шуми?

- Систоло-діастолічні.

77. Що таке симптом Сіротініна-Куковерова?

- Посилення шуму над аортою у хворого з аортитом або недостатністю клапанів аорти при закладанні ним рук за голову й розправленні грудної клітки.

78. Які розрізняють діастолічні функціональні шуми?

- Шуми Флінта й Грехема - Стілла.

79. Чому виникає шум Флінта?

- У період діастоли кров, вертаючись у лівий шлуночок, піднімає стулки мітрального клапана, внаслідок чого виникає стан псевдостеноза лівого передсердно-шлуночкового отвору.

80. Чому виникає шум Грехема - Стілла?

- Виражена легенева гіпертензія приводить до дилатації правого шлуночка й відносної недостатності клапанів легеневої артерії.

81. Які властивості має м'язово-провідна система серця?

- Автоматизм;

- провідність;

- збудливість;

- скоротність.

82. Який інструментальний метод дослідження дозволяє найбільш вірогідно оцінювати ступінь гіпертрофії відділів серця?

- Ехокардіографія.

83. Які ЕКГ-ознаки шлуночкової екстрасистоли?

- У передчасному комплексі відсутній зубець Р, комплекс QRS має вигляд, як при поперечних збудженнях шлуночків, є компенсаторна пауза.

84. Який механізм виникнення мерехтіння передсердь?

- Одночасне порушення збудливості й провідності міокарда передсердь.

85. Які найбільш часті причини миготливої аритмії (fibrillatio atriorum, arrhythmia absoluta)?

- Мітральний стеноз;

- ішемічна хвороба серця;

- тиреотоксикоз.

86. Що таке синдром Морганьї-Адамса-Стокса (Morgagni-Adams-Stokes)?

- У хворого з атріоветрикулярною блокадою II типу за Мобітцом високого ступеня або ж з повною поперечною (атріоветрикулярною) блокадою випадає підряд більше одного комплексу QRS, що супроводжується гострими порушеннями гемодинаміки (відчуття зупинки серця, слабість, запаморочення, можливі втрата свідомості, судоми й навіть смерть).

87. У чому полягає невідкладна допомога при розвитку синдрому Морганьї-Адамса-Стокса ?

- У нанесенні різкого сильного удару по грудині.

88. Чому виникає легенева гіпертензія при стенозі лівого атріоветрикулярного отвору?

- Внаслідок погіршення відтоку крові з легеневих вен.

89. У чому полягає захисна дія рефлексу Кітаєва?

- Захищає легеневі капіляри від надмірного підвищення тиску в них.

90. У чому полягає негативний ефект рефлексу Кітаєва?

- Приводить до розвитку морфологічних склеротичних змін в артеріях малого кола кровообігу, погіршення дифузії газів;

- сприяє росту навантаження на правий шлуночок.

91. Які скарги хворого зі стенозом лівого атріовентрикулярного отвору обумовлені підвищенням тиску в малому колі кровообігу?

- Задишка;

- періодичні напади ядухи;

- кашель;

- кровохаркання.

92. Які скарги хворих зі стенозом лівого атріовентрикулярного отвору обумовлені зниженням хвилинного об’єму серця?

- Головний біль;

- запаморочення;

- загальна слабість;

- підвищена стомлюваність.

93. Які розрізняють причини серцевої недостатності?

- Перевантаження серця при вадах серця, артеріальній гіпертензії;

- ураження міокарда (міокардит, кардіоміопатія, ішемічна хвороба серця, інші захворювання);

- порушення діастоли серця (ексудативний або констриктивний перикардит).

94. Які зміни виявляються під час огляду хворого з важкою серцевою недостатністю?

- Ціаноз, акроціаноз;

- набряки на нижніх кінцівках або анасарка;

- асцит.

95. Що лежить в основі патогенезу судинної недостатності?

- Зниження тонусу судин, в основному артеріол;

- перерозподіл крові з погіршенням кровопостачання життєво важливих органів;

- зменшення об’єму циркулюючої крові.

96. Яка клінічна картина непритомності?

- Бліда шкіра;

- холодний піт;

- похолодання кінцівок;

- нудота;

- потемніння в очах;

- запаморочення;

- малий або нитковидний пульс;

- низький артеріальний тиск;

- рідке поверхневе дихання.

97. У чому полягає невідкладна допомога при непритомності?

- Для поліпшення приливу крові до головного мозку хворого варто укласти, піднявши нижню частину тіла;

- забезпечити доступ свіжого повітря;

- звільнити шию й грудну клітку від одягу, що здавлює;

- змочити лице холодною водою;

- поплескати по щоках;

- піднести до носа хворого тампон або вату, змочені нашатирним спиртом;

- розтерти руками скроні й передньо-верхню частину грудної клітки;

- прикласти грілки до кінцівок і вкрити хворого.

98. Що таке колапс (collapses)?

- Гостра судинна недостатність, що виникає при вираженому тривалому падінні тонусу судин і зменшенні обсягу циркулюючої крові.

99. Яка клінічна картина спостерігається при колапсі?

- Гострий, раптовий розвиток;

- прострація;

- виражена слабість;

- запаморочення;

- шум у вухах;

- «туман» перед очами, зниження зору;

- похолодання кінцівок;

- блідість шкіри й видимих слизових оболонок;

- зниження температури тіла;

- поверхневе часте дихання;

- частий, слабкого наповнення пульс;

- низький артеріальний тиск.

100. У чому полягає невідкладна допомога при колапсі?

- Усунути причину колапсу (зупинка кровотечі, дезінтоксикація й т.п.);

- забезпечити хворому повний спокій, горизонтальне положення із трохи піднятими нижніми кінцівками;

- укрити хворого ковдрою, до ніг прикласти грілки;

- забезпечити доступ свіжого повітря або інгаляцію кисню;

- ввести препарати, що підвищують артеріальний тиск (адреналіну гідрохлорид, мезатон, глюкокортикоїди).

101. Які основні причини розвитку гострої серцевої недостатності лівого типу?

- Мітральный стеноз;

- артеріальна гіпертензія;

- інфаркт міокарда;

- недостатність аортальних клапанів.

102. Що є типовим клінічним проявом гострої серцевої недостатності лівого типу?

- Серцева астма й набряк легенів.

103. Які основні клінічні прояви серцевої астми (asthma cardiale)?

- Відчуття вираженої недостачі повітря;

- страх смерті;

- ціаноз шкіри;

- частий поверхневий подих;

- ортопное

- кашель, можливе кровохаркання.

104. Які основні клінічні прояви набряку легенів (oedema pulmonum seu pneumooedema)?

- Виражена задишка;

- клекітливе дихання чутне на відстані;

- кашель із виділенням пінистого або кров'янистого-пінистого мокротиння;

- вологі хрипи в нижніх відділах легенів.

105. У чому полягає невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності?

- Створити хворому положення з опущеними нижніми кінцівками;

- накласти венозні (з тиском до 50 мм рт. тт. ) джгути поперемінно на нижні й верхні кінцівки на 10-15 хв, потім зняти й накласти після 10-хвилинної перерви повторно;

- нітрогліцерин під язик;

- оксигенотерапія через носові катетери зі швидкістю подачі кисню 6-10 л/хв;

- вдихання через маску парів 20% етилового спирту або 10% спиртового розчину антифомсілана (тривалість вдихання суміші парів етилового спирту й кисню не повинна перевищувати 30-40 хв);

- при значному піноутворенні - аспірація піни з верхніх дихальних шляхів;

- кровопускання в обсязі 300-400 мл.

106. Які найчастіші причини розвитку гострої серцевої недостатності правого типу?

- Тромбоемболія легеневої артерії;

- важка легенева патологія;

- недостатність тристулкового клапана.

107. Які основні клінічні прояви гострої серцевої недостатності правого типу?

- Сонливість;

- ступор;

- різко виражений ціаноз губ, щік, кінчика носа, кінцівок (акроціаноз);

- гострий набряк і збільшення печінки, різка її болючість;

- розвиток застійних явищ в інших органах;

- набряки (анасарка);

- водянка порожнин (асцит, гідроторакс, гідроперикард);

- виражене набрякання й пульсація шийних вен;

- значне підвищення венозного тиску (до 250 мм вод. ст. і вище);

- здуття живота;

- нудота, блювота;

- задишка.

108. У чому полягає невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності правого типу?

- Кровопускання (350-400 мл);

- внутрішньовенне введення строфантину або корглюкону;

- п'явки на область печінки;

- сечогінні засоби.

109. Які основні скарги висловлюють хворі із синдромом ураження міокарда?

- Задишка;

- серцебиття;

- перебої в роботі серця;

- тупий, ниючий або приступоподібний біль в області серця;

- загальна слабість.

110. Які зміни виявляються при аускультації серця у хворого із синдромом враження міокарда?

- Ослаблення тонів серця, особливо I тону;

- розщеплення або роздвоєння I тону серця над верхівкою серця;

- ритм галопу у випадку значного ослаблення скорочувальної функції міокарда;

- м'язовий систолічний шум над верхівкою серця.

Основні синдроми при захворюваннях серцево – судинної системи

- Артеріальна гіпертензія

- Гіпертонічні кризи

- Синдром стенокардії

- Синдром інфаркту міокарда

- Синдром серцевої недостатності

- Мітральні вади серця

- Аортальні вади серця

Аортальна гіпертензія:

- підвищення аортального тиску більше 140/90 мм;

- враження органів – мішеней: серця, головного мозку, сітківки ока, нирок;

- наявність ознак враження внутрішніх органів, для яких характерно підвищення артеріального тиску: щитоподібної залози, надниркових залоз, нирок та ін.

Гіпертонічні кризи – раптово наступаючі вегетативні пароксизми з

підвищенням артеріального тиску, серцебиттям, запамороченням,

внутрішнім тремтінням, мерзляковатістю кінцівок.

Синдром стенокардії:

- локалізація болю – за грудиною;

- умови виникнення – стрес, фізичне навантаження іррадіація – ліва рука, шия, ліву лопатку;

- зняття болю – нітрогліцерин через 2 – 3 хвилини.

Синдром інфаркту міокарда:

- інтенсивна біль за грудиною;

- умови виникнення – стрес, фізичне навантаження;

- нітрогліцерин не допомагає;

- втрата свідомості.

Синдром серцевої недостатності:

- задишка;

- серцебиття;

- набряки;

- ціаноз;

- збільшення серця в розмірах.

Мітральні вади серця:

- синдром серцевої недостатності;

- аортальні вади серця;

- церебральний синдром – запаморочення, непритомність;


3810676548796725.html
3810716885883794.html
    PR.RU™